Українська 
Русский 
Продовжуючи серію публікацій про історію, застосування та ефективність детектора брехні, розглянемо правовий аспект цього питання, звернемося до світового досвіду та спробуємо розібратися, для чого ж він нам потрібен.
Завдяки фільмам та літературі про те, що таке поліграф знає будь-який допитливий школяр. Прилад, здатний одночасно реєструвати дихання, серцево-судинну діяльність, опір шкіри і інші параметри, використовується для оцінки достовірності інформації, яку повідомляє людина, що відповідає на питання експерта.
Сучасний детектор брехні – це компактний персональний комп'ютер, оснащений сенсорним блоком і комплектом датчиків для знімання інформації. Зчитує поліграф одночасно свідчення верхнього (грудного) і нижнього (черевного) дихання, серцево-судинної діяльності (пульсу, кровонаповнення судин, артеріального тиску) і електрошкірної провідності (опору шкіри, шкірно-гальванічного рефлексу).
Застосування детекторів брехні в Україні в законодавчому порядку не врегульовано. Є у цього приладу як прихильники, так і противники. У багатьох країнах результати психофізіологічних опитувань, отриманих за допомогою поліграфів, є вагомим аргументом у різноманітних справах.
Тестування – це оптимальний спосіб мінімізувати помилки при прийомі на роботу в державні та приватні структури з метою виявлення сильних і слабких сторін кандидатів.
У детектора брехні, як і будь-якого винаходу, є певні недоліки. Немає нічого ідеального. Та ГО «Визволення» не вважає поліграф – панацеєю, яка припинить корупцію, підвищить рівень життя, покращить медицину тощо. Насправді це механізм, який допоможе привести до влади тих людей, які у свою чергу зроблять усе, аби втілити в українську реальність усе вищеперераховане й навіть більше.
