НЕ ВСІ УКРАЇНЦІ СЬОГОДНІ ЗМОГЛИ ЗДІЙСНИТИ ІСТИННЕ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ?

Ми обрали саме такий заголовок недарма. Маємо на увазі те, що в українському суспільстві останнім часом чітко простежується негативне ставлення громадян до представників влади, політиків. Тож ми не вперше наголошуємо на тому, що у виборчих бюлетнях пункт "проти всіх" обов'язково повинен бути! А особливо в цей період. На жаль, ми знову голосуємо без цього пункту....
Як вчинити тій людині, яка і справді не підтримує жодного з кандидатів, але хоче, щоб її думку почули?

  ГО «Визволення» пропонує вдосконалювати політичну систему в Україні. На нашу думку, необхідним є встановлення кількості депутатів –  150 чоловік і обов’язковим пунктом – повернення у виборчі бюлетені графи «проти всіх». Відтак, у законний спосіб з’явиться можливість висловитися усім громадянам.

 Істинна демократія розпочинається тоді, коли громадяни відчувають внутрішню свободу й відповідальність. Не проголосувати ні за одного із кандидатів, якщо вони, на думку українця, є негідними – правильний вчинок, на який повинен мати право кожен із нас. Політики часто стверджують, що голосувати «проти всіх» означає бути байдужим або ж безвідповідальним. Насправді ж це вибір саме вільного громадянина.

  Політичний експерт Віталій Крюков вважає, що аморально голосувати за «менше зло». Тобто, по суті – саме за зло! Це – вчинок раба. Раба обставин, «громадської думки», власної етичної меншовартості, особистих або корпоративних меркантильних інтересів та й просто лінощів або нездатності самостійно подумати, оцінити, співвіднести свій вибір з його наслідками. І, поза сумнівом, прийти на виборчу дільницю і свідомо проголосувати проти всіх запропонованих кандидатів, якщо таке переконання – це набагато більш відповідальний і етичний вчинок, ніж ігнорування виборів взагалі.

  Відзначення пункту «проти всіх» є першим кроком, який мають зробити громадяни, якщо вони не бачать чесних, прогресивних, гідних кандидатів у списку. Другим кроком на шляху до позитивних змін у державі є пошук тих фахівців, які прийдуть до влади і гарантовано втілюватимуть у життя необхідні, правильні реформи. Потім суспільство має повсякчас контролювати їхні вчинки, виконуючи власний громадянський обов’язок.