Українська 
Русский 
Громадянство – це не просто приналежність людини до тієї чи іншої держави. Це, передусім, відносини між громадянином і державою, які встановлюють певні права та обов'язки обох сторін.
Сьогодні питання подвійного громадянства в Україні є одним з найбільш суперечливих . Експерти кажуть, що пов’язано це з недосконалістю законодавчої бази.
Світова практика показує, що чимало країн цілком лояльно ставляться до набуття їхніми громадянами паспортів іноземних держав. Україна, в свою чергу, належить до тих, які цю процедуру вважають неприйнятною і протизаконною. Відсутність належного регулювання та уваги до проблеми другого громадянства викликає численні суперечки. Відтак, часом українці починають шукати обхідні шляхи інтеграції в інше суспільство.
Про заборону другого громадянства в Україні свідчать такі документи: Конституція України (стаття 4), Закон «Про громадянство» (стаття 2 і 19). Натомість, якщо все-таки громадянин України отримав паспорт іншої країни, він все-одно вважається громадянином нашої держави з усіма законними обов'язками і правами. Отож, фахівці кажуть, що український закон подвійне громадянство не забороняє, а просто не визнає.
Причини, за якими українці шукають можливість стати членами закордонного суспільства, різні: для когось це велике бажання поліпшити свої побутові умови і фінансові можливості, а для іншого, можливо, – життєва необхідність.
У інших країнах, де не визнається подвійне громадянство, при отриманні нового громадянства, як правило, втрачається перше. Ці норми діють, наприклад, в Австрії, Норвегії, Китаї, Індії, Індонезії, Японії тощо.
Яскравим прикладом регулювання інституту громадянства є Сполучені Штати, де для отримання статусу громадянина Америки потрібно дати присягу на вірність державі перед спеціальною комісією.
