Українська 
Русский 
Робота депутатів німецького Бундестагу є чітко визначеною. Так, у ст. 2 Рег-НБ наголошується (декларативно) на обов’язку депутатів брати участь у роботі німецького Бундестагу, але санкції за його порушення не вказані.
Та певні схвалення чи покарання досягаються шляхом виконання ст. 14 Закону про статус депутатів. За цим законом, обов’язком депутата є його присутність під час пленарного засідання. Це означає, що кожен депутат має зареєструватися у списку присутності в день засідання. Дні, які будуть сесійними і в який час буде викладений список присутності, визначаються Головою Бундестагу та погоджуються Радою старійшин. У разі, якщо депутат не зареєструвався у цьому списку, з нього списується 100 євро.
При відсутності депутата на засіданні без попередження, сума збільшується до 200 євро. Штраф може зменшитись до 20 євро, якщо депутат надасть довідку з причиною його відсутності (перебування в лікарні, посвідчена лікарем непрацездатність, вагітність тощо). Також передбачено покарання у вигляді штрафу у 100 євро, в тому випадку, коли депутат не бере участі у поіменному голосуванні або у виборах з викликом за іменем.
Все ж порожні місця у сесійній залі не рідкість, але на це є відповідне пояснення. У непленарні дні, депутати працюють над законопроектами у комітетах та фракціях, які потім представляють на засіданнях. Також депутати Бундестагу можуть відвідувати засідання інших комітетів, зустрічатися з урядовцями та журналістами.
Винагорода депутата Бундестагу – це його щомісячна зарплата. Як правило, після отримання депутатського мандату, новообраний депутат має припинити попередню професійну діяльність. Оскільки, основою його діяльності стає здійснення повноважень депутата Бундестагу. Основний закон у ст. 48 вимагає сплати депутату Бундестагу належної «винагороди». Але розмір такої винагороди у Законі не визначається. Сума виплати депутату залежить від значення посади та навантаження, але, в будь-якому разі, така «винагорода» повинна забезпечувати достатні засоби для існування депутата та його родини, що надаватиме можливість депутату вести відповідний значенню посади спосіб життя.
Усе ж депутати можуть займатися побічною діяльністю (як адвокати або власники фермерських господарств), але про це необхідно повідомити Голову Бундестагу. Голова оприлюднює дані про побічну зайнятість депутатів та доходи від неї (в закодованому вигляді за десятьма категоріями доходів) в офіційному довіднику та на Інтернет-сторінках Бундестагу.
Головний ризик депутатської діяльності в тому, що після завершення депутатських повноважень, втрачається винагорода, але це компенсується перехідною грошовою допомогою, тривалість отримання якої залежить від депутатського стажу (максимально 18 місяців).
Після досягнення 67-річного віку депутати отримують пенсію, яка, в свою чергу, залежить від депутатського стажу. Оскільки, депутати присвячують себе, в основному, парламентській роботі, пенсійне забезпечення має на меті це компенсувати.
