Фінляндія - приклад для України?

  Порівнюючи з Україною умови становлення і розвитку Фінляндії, не можна оминати увагою географічні положення країн у світі, а саме кордони, які є спільними. До речі, нещодавно (16 липня) в столиці, найбільшому фінському місті Гельсінкі відбувся саміт очільників США і Росії – Д. Трампа й В. Путіна. Про результати цієї зустрічі досі відомо небагато, проте у медіа називаються її доволі продуктивною.

  Із повідомлень у ЗМІ знаємо, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу вважає, що Фінляндія може загрожувати їхній країні. Мотивує це тим, що в травні було укладено угоду про співпрацю між Фінляндією, Швецією та США. Відбувалося це в контексті взаємодії країн НАТО. Натомість президент Фінляндії Саулі Нійністе наголосив на важливості й необхідності діалогу з Росією.
  Повертаючись до спільного між українським і фінським досвідом, варто згадати ремарку колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, який казав: «Україна має заявляти про  себе так, як робила й робить це Фінляндія. Вона впевнено наголошує на своїй цілковитій суверенності та взаємодіє переважно із західними країнами. При цьому обачно, без зайвої інституційної ворожості регулює відносини з сусідньою Росією». Ця думка одна з багатьох, які існують щодо цих обставин, та саме її обрало для публікації авторитетне американське видання Washington Post.
  Як бачимо, східна сусідка практично унеможливила застосування досвіду Фінляндії на Україні після того, як вперше (після Другої світової війни) у Європі силовими методами намагається зруйнувати усталені, визнані світом, кордони. Крім того, екс-посол Фінляндії у Росії Рене Нюберґ, зважаючи на ситуацію, яка склалася, запевняв, що на прикладі фінського досвіду створити український дуже важко, майже неможливо. Окремі дипломати навіть називають розвиток взаємовідносин Москва-Гельсінкі, як догоджання другої першій.
  До слова, з 2014 року, коли російські війська вторглися на територію України, керівники Гельсінкі та Стокгольму вважають військову небезпеку з боку Кремля доволі реальною та примножують військові витрати, акцентуючи на взаємодії з НАТО.