Українська 
Русский 
Прикро, та нині в нашій державі бідність залишається межею виживання. Сподіваємося, відповідні органи активно працюють над розв'язанням цієї проблеми. Нагадаємо, в антикризовій програмі ГО "Визволення" визначено пункт про надання повноцінної цільової допомоги бідним і малозабезпеченим громадянам.
Бідними в Євросоюзі вважають тих громадян, чий дохід (включаючи соціальні виплати) менше 60% від рівня зарплати в країні проживання. Заробітні плати в країнах ЄС різні, тому, щоб вважатися бідняком в Люксембурзі, потрібно отримувати менше 18,5 тис. євро в рік. У Данії рівень бідності – 14,5 тис., Ірландії – 13,7 тис., Великобританії – 13,1 тис. Найнижчий поріг бідності зафіксовано в Румунії – 1,1 тис. До прикладу, в Німеччині безробітна сім'я з двома неповнолітніми дітьми отримує не тільки фінансову допомогу (понад 1,1 тис. євро на місяць), а й квартиру до 90 кв. м, безкоштовні комунальні послуги, безкоштовні поїздки з класом для школярів і чимало інших пільги.
За межею бідності в США, згідно з офіційною статистикою, проживає 14,3% населення (43,6 млн. чол.). Громадяни, чий дохід нижче рівня бідності, отримують різні види допомоги від держави і штату, в якому вони проживають. Бідним також допомагають численні соціальні і благодійні організації. До того ж ця допомога не обов'язково надходить у вигляді банківського чека. Бідні американці отримують продуктові талони, безкоштовну їжу, речі, право на безкоштовне відвідування кафе, ресторанів, кінотеатрів, пралень тощо.
Власне в Україні стрімке зростання масштабів бідності відбулося протягом 1990-х років внаслідок неоліберальних ринкових реформ, які ліквідували залишену з радянських часів систему соціальних гарантій та соціального захисту населення. На жаль, тепер кланово-олігархічна система у державі посилює проблему бідності українців дедалі глобальніше.
