Українська 
Русский 
Що принесе нова школа українській освіті? Чи всі відповіді на запитання уже отримано? Чи подолано супротив нового та ще незвіданого власним досвідом?
Основні зміни у загальній освіті базуються на досвіді європейських країн (зокрема, Фінляндії), які за якістю посідають передові місця у світовому рейтингу. Та чи враховано усі аспекти, чи є такі зміни доцільними та актуальними саме сьогодні в Україні?
Важко не погодитись з тим, що швидкий технологічний та інформаційний розвиток наштовхує на питання змін у системі освіти, пошуку нових підходів та форм викладання. Та варто пам’ятати, сучасний учень є кардинально іншим, аніж він був 20, та навіть 10 років тому.
Мета навчання зазнає суттєвих змін: від «зазубрювання» матеріалу до розвитку критичного мислення, творчого підходу, вміння висловити та довести власну думку. Це означає, що на сьогодні важливіше не те, чи вивчив учень матеріал, а як саме він його зрозумів.
Індивідуальний підхід до кожного учня. Учень матиме можливість бути настільки активним та виконати стільки завдань за кількістю та складністю, скільки дозволяють його психологічні особливості. Тобто вчитель має приділити особливу увагу кожному при виконанні завдання. Та не враховано досить важливий аспект – кількість дітей у класі. Так, нова українська школа рекомендує класи з кількістю учнів до 30 чоловік, а фінські класи мають до 20 учнів.
У разі відставання учня від шкільної програми, у школах Фінляндії виділяються безкоштовні додаткові заняття у позаурочний час. Чому це питання болюче в Україні?
Заробітна плата помічника вчителя у Фінляндії становить 2500 євро, вчитель може отримувати до 5000 євро. Обіцянки ж підняття заробітної плати українському вчителю найнижчої категорії до трьох мінімальних зарплат (якби це було запроваджено сьогодні, сума становила б 9600 гривень), на сьогодні залишились обіцянками.
Які ж відмінності прослідковуються у системі оцінювання учнів? Маючи на меті бажання зробити навчання більш творчим та менш примусовим, все ж в українських школах залишається проведення моніторингу після закінчення 4 класу та зовнішнього незалежного оцінювання після 9 класу. У фінських школах до 4 класу оцінки учням не виставляються, а зовнішнє оцінювання проводиться лише один раз після закінчення 9 класу. Складаючи іспит після закінчення школи, учням дозволяється користуватися Інтернет-носіями та довідниками.
Важливим питанням залишається фінансування освіти. Витрати Фінляндії на освіту становлять 6,8% від валового внутрішнього продукту та 12,1% від загальних витрат уряду (свого часу було 21,7%). Цей показник дещо перевищує середній у Євросоюзі. В Україні він становить 6,4% та 18,9% відповідно.
Останні рейтинги світової системи освіти показують, що Фінляндія втрачає свої позиції першості. Лідерами стають Південна Корея, Японія, Сінгапур, Гонконг, які славляться суворішим підходом.
Зважаючи на всі перераховані факти, можна вважати доцільним перейняття досвіду Фінляндії? Відповідь зможемо отримати, коли пройдемо всі етапи становлення нової української школи на власному досвіді, а точніше – на досвіді наших дітей.
