Українська 
Русский 
Сьогодні журналісти є «очима й вухами» нашого суспільства. Жодна подія не відбувається без участі засобів масової комунікації. Це є позитивним явищем. Гірше, що майже кожен журналіст є заангажованим. Будь-який конфлікт за допомогою мас-медіа може розгорітися, а може й непомітно зникнути.
Нині різні погляди формуються у суспільстві на основі почутого та побаченого. Люди стали залежними від ЗМІ. Більшість беззастережно вірить у все, що пропонується за допомогою різноманітних мас-медіа. Це викликає занепокоєння, тому що тепер засоби масової інформації відіграють не лише допоміжну роль, а стають поширеним чинником, здатним впливати на історичні долі народів.
Важливо, щоб кожен журналіст був не лише професіоналом, а й людиною високої етичності з стійкими моральними принципами. Кожен представник мас-медіа повинен чітко усвідомлювати, що він не має бути пропагандистом, а в першу чергу інформатором. Це вкрай важливо в умовах бойових дій.
Яка роль журналістики під час військового конфлікту? Насамперед, це правдиве й неупереджене висвітлення подій. Журналістика повинна бути просвітницькою і відповідальною. Вона апелює словом, своєрідним «хірургічним» інструментом, за допомогою якого можна повернути людину до життя, а можна і вбити. Проблема у тому, в чиїх руках він опиниться.
За переконанням медіатренера Олексія Кутєпова: «Журналіст має служити правді, якщо він хоче залишитися в професії. В інформаційній журналістиці є однозначні стандарти професії – мінімум дві точки зору, альтернативні думки. Журналіст має завжди сумніватися…. Стати на чийсь бік у конфлікті – це коли зникає у журналістському матеріалі протилежна думка».
Звичайно, бути неупередженим дуже важко, але саме в цьому й виявляється найвищий рівень професіоналізму журналіста – стати над конфліктом. Висвітлити всі темні сторони і дати можливість суспільству зробити власні висновки щодо різних подій.
