
Чи може бути безкоштовним громадський транспорт? Виявляється, це не лише дискусійне питання, але і практично реалізоване у деяких європейських містах (зокрема в естонському Таллінні). За словами голови правління АТ «Талліннський міський транспорт» Енно Тамма, чим більше людей використовує безкоштовний громадський транспорт, тим менше на вулицях міста машин. Наслідок – чистіше повітря і швидше можна проїхати перехрестя. Талліннський досвід застосували і в невеликих містах Польщі й Румунії.
Чому ж тоді в Україні періодично вартість проїзду лише зростає? Відповідь варто шукати у двох площинах.По-перше, хто отримує прибутки? По-друге, чи мають громадяни змогу обирати самі, на що підуть їх податки? Із першим пунктом все зрозуміло, оскільки лобісти приватних перевізників є навіть у ВР. Та другий аспект складніший, адже простий громаянин не має більш широких повноважень, аніж раз на 5 років поставити позначку за кандидата і партію. Натомість у більшості країн Європи онлайн-голосування з різних питань – буденна практика.
Якби ми мали змогу вибирати між фінансуванням державного органу чи проекту (деколи сумнівного) чи, наприклад, безкоштовним муніципальним транспортом для мешканців. Імовірно, вибір був би на користь останнього. Конкурувати з безкоштовним проїздом не зміг би жоден приватний перевізник. Якщо ми бажаємо досягти європейських стандартів, маємо починати із запровадження механізмів контролю громадянами витрат муніципальних бюджетів.
Українська
Русский 
