Українська 
Русский 
Сінгапур недаремно назвали державою, де сформовано ідеальну пенсійну систему.
Там спеціалізований фонд влаштовано у вигляді банку. Усім, хто працює, відкривають рахунок, на який зараховують платежі. Працівник завжди може прослідкувати, скільки грошей є у нього на пенсійному рахунку й відповідно відреагувати, якщо, наприклад, там не вистачає коштів.
На загальну суму нараховуються відсотки, як на депозит, проте рахунок є заблокованим. Після виходу на пенсію він відкривається і пенсіонер може витратити все накопичене відразу або по частинах, як йому буде завгодно. Це і є пенсія.
Справедливо, що освічений фахівець у Сінгапурі отримуватиме більше, аніж працівник без вищої освіти й напрацювання. Якщо ж людина все життя не працювала взагалі – вона не отримає пенсії. Відтак, пенсійні накопичення – це не загальний фонд, з якого платять всім, незалежно від розміру відрахувань. На кожну людину відкривається індивідуальний рахунок у банку.
Крім того, якщо людина померла до дати виходу на пенсію, вся накопичена сума передається його рідним. Може трапитися так, що сінгапурець на схилі років вирішить виїхати назавжди в іншу країну. В цьому випадку всі пенсійні накопичення йому віддають. Якщо ж потім передумає і вирішить повернутися, то гроші попросять повернути назад.
Ще одне важливе правило: пенсійними накопиченнями можна розпорядитися на свій розсуд, якщо є гостра необхідність. Держава визначила, що це за необхідність: немає де жити або потрібно дати освіту своїм дітям. Країна зацікавлена в освічених громадянах і фахівцях, тому дозволяється використовувати пенсійні накопичувальні рахунки для оплати навчання.
Влада Сінгапуру зробила так, щоб кожен житель бачив: відкладати гроші на майбутню пенсію вигідно. Тому на рахунок, де лежать пенсійні гроші, нараховується відсоток.
Варто зазначити й те, що кваліфікований працівник з вищою освітою, який отримував зарплату 4-5 тисяч доларів в місяць, отримуватиме майже таку ж пенсію. Якщо накопичити впродовж життя вдається мало, пенсія теж буде мінімальною: близько 700 доларів.
На прикладі цієї країни можна зрозуміти, що пенсійному фонду не потрібна гігантська інфраструктура, сотні тисяч працівників і офіси-хмарочоси. Необхідно лише відпрацювати прозору, логічну й справедливу систему, яка вже роками успішно функціонує в розвинених країнах.
