Українська 
Русский 
Чи не головною проблемою гальмування розвитку України є зосередження численної кількості багатств і ресурсів у руках порівняно невеликої групи людьми, що перебувають при владі. У їхніх інтересах – об'єднувати під власним впливом медійні, фінансові й олігархічні ресурси. Це неабияка загроза для добробуту держави та її громадян.
Український політик і громадський діяч Микола Томенко не вперше висловив думку щодо зростання цінової політики для українців, яка пов’язана з вищезгаданою проблемою. Зокрема, він вважає, у питаннях формування тарифів житлово-комунальних послуг саме монополісти активізували різке, необгрунтоване підвищення вартості. Зазначає, у платежах виставляють суми, які не мають нічого спільного з реальними витратами на послуги. Людям фактично нав'язали нечесну і непрозору гру, не давши логічного пояснення своїм діям.
«Якщо уряд на засіданні фактично визнав, що він не розуміє, як утворився цей тариф, що ж залишається говорити про реакцію суспільства. І спроби подальших ігор в монополізм – гра з сірниками», – пояснив М. Томенко.
Політик наголосив, що останні роки мали стати для української влади часом випробування на міцність, оскільки геополітичний розклад свідчив не на користь України. У США і Європі до влади прийшли прагматики, які за багатьма прогнозами, не будуть опікуватися і фінансувати українську державу без власної надмірної вигоди.
«У такій ситуації вихід один – не на колінах повзти і просити про допомогу, а відновлювати національну економіку, зміцнюючись зсередини», – переконував громадський діяч. Він каже, що не бачить стимулів для економічного зростання в країні, так само, як і не помічає відмінностей в системі цінностей у нинішньої влади і попередніх очільників держави.
М. Томенко розповів, що сформував «таблицю жадібності» на основі держбюджету на рік, який минув, і прийшов до висновку, що таких апетитів у слуг народу не було з часів здобуття Україною незалежності. Першу сходинку в цьому списку займає секретаріат Кабміну. Структура, чия основна функція – обслуговування діяльності уряду, – збільшила витрати на своє утримання в порівнянні з 2016 роком на 130%.
На думку політика, ми давно вже не бачили такого жорсткого соціального протистояння між більшою частиною населення, що знаходиться в статусі бідноти і частиною фантастично багатих людей, про доходи яких можна судити хоча б по їх електронним деклараціям. Парадоксально, проте найбідніша країна Європи має найбагатшу, в порівнянні з європейськими колегами, владу. Прикро, та за даними соцопитувань кредит довіри до влади практично вичерпаний.
Карикатура: Ігор Конденко
