Українська 
Русский 
Сотні мільйонів доларів – ціна, яку ми платимо лише за безпеку українських чиновників. Її гарантує управління державної охорони. Цей підрозділ забезпечує захист президента, прем’єр-міністра, а також народних депутатів і суддів. Раніше «Оглядач» простежив тенденцію, що кожного року бюджет державної охорони зростає.
Для порівняння наведемо приклад. На функціонування управління державної охорони із річного держбюджету витрачають майже стільки ж коштів, як і для забезпечення житла військовослужбовцям. Парадоксально, та навіть боротьба з корупцією (Національне антикорупційне бюро України) вартує для нашої держави менше.
Зважаючи на це, можна зробити висновки: викорінення хабарництва у країні й створення житлових умов для захисників територіальної цілісності – менш важливі й нагальні завдання, аніж охорона чиновників.
Виникає ще одне питання: невже українські «слуги народу» настільки чогось або когось бояться? Чи, може, вони так розважаються, оточуючи себе міні-армією охоронців? Погодьтеся, дещо цинічно використовувати численні суми з податків власних виборців на те, аби оборонятися від цих самих людей. Крім того, все це відбувається в умовах, коли населення дедалі більше бідніє.
За даними «Оглядача», кілька років тому, коли президента вже оточувала справжня бригада бодібілдерів, витрат на державну охорону все-одно було значно менше, аніж зараз. У 2012-2014 рр. на цю галузь виділяли 300 мільйонів щорічно, а в 2015 суму підняли до 457 мільйонів.
Варто зазначити: згідно з законом державна охорона має надавати послуги обмеженому колу осіб, серед яких президент, члени його сім’ї, прем’єр-міністр, генеральний прокурор та ін. Проте в очільника держави, на жаль… чи на щастя, є право за необхідності розширювати цей список. Можливо, це теж одна з причин того, чому витрати на державну охорону настільки ж великі, наскільки й кортежі українських високопосадовців…
