
Поняття «декларування» останнім часом стало популярним серед українців. Наявність Єдиного державного реєстру декларацій допомагає населенню слідкувати за діяльністю й чесністю осіб, які вповноважені виконувати функції держави чи місцевого самоврядування.
Із запровадженням декларування контроль за державними службовцями, яким ми довіряємо і владу, і фінанси, став доступнішим. Щоправда, недобросовісні посадовці намагаються будь-якими методами ввести в оману українців заради збагачення.
За даними прес-служби Національного антикорупційного бюро України, зараз ведеться слідство 72-х кримінальних проваджень щодо внесення недостовірної інформації в електронні декларації, де сума не задекларованих активів складає більше 750 млн. грн. В бюро повідомляють, що кожна друга справа стосується суддів або народних депутатів.
Також повідомляють, що станом на 30 червня пред’явлено підозру у скоєнні цього злочину (стаття 366-1 Кримінального кодексу України) лише двом персонам. Справи ще п’ятьох посадових осіб передано до суду. Серед обвинувачуваних – голова й суддя Державної аудиторської служби.
Варто згадати, що відповідальність передбачається не лише за подання неправдивих відомостей у деклараціях. Покарання мають отримувати й ті, хто несвоєчасно подає заповнений документ і ті, хто набуває «у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі – караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна» (стаття 368-2 Кримінального кодексу України).

Інфографіку запропонував мережевий ресурс «Слово і діло»
Українська
Русский 
