
Для сільськогосподарської держави вивчення функціонування ринку землі є важливим завданням. Зокрема, цікаво дізнатися, яким є шлях розвитку різних країн, що мають тривалу й показову історію становлення земельного ринку.
Передусім зазначимо, що купувати і продавати землю можуть як громадяни цих країн, так і іноземці, проте на практиці угоди укладаються не часто. Пов’язано це з тим, що купити землю важко через вимоги до освіти аграрія, його місця проживання і гарантій дотримання екологічних стандартів. Завдяки відкритому і ліберального ринку, сільське господарство в цих країнах відрізняється продуктивністю, впровадженням високих технологій і дбайливим ставленням до землі.
Розглянемо кілька конкретних прикладів. Австрія – високорозвинена індустріальна країна з інтенсивним і механізованим сільським господарством. Землі с/г призначення становлять 38,2% земельного фонду країни. З них 42,9% – рілля. Використання сучасних методів ведення сільського господарства дозволяє забезпечити продуктами 75% потреб внутрішнього ринку. Власник земельної ділянки може передати його тільки одному спадкоємцю. Передача кільком спадкоємцям заборонена. У деяких провінціях є винятки.
Мінімальний термін оренди землі – 3 роки. Податки: гербовий збір сплачує покупець в розмірі 3,5% від ціни угоди. Покупець сплачує і реєстрацію в земельному реєстрі – 1,1% від ціни. Податок на дохід від продажу землі становить 20% від ціни угоди. Реформа консолідації земель та ліберальний ринок поліпшили фінансовий стан аграріїв. Сьогодні 1,9% великих фермерів володіють 18,4% с / г земель. 53% землі перебуває у приватній власності.
Багатофункціональний підхід до консолідації збільшує доходи фермерів і стимулює зростання національної економіки.
ГО «Визволення» в антикризовій програмі щодо земельного питання зазначає: «Зняти обмеження на купівлю-продаж землі, зокрема сільськогосподарського призначення, громадянами України. Посилити відповідальність за неефективне та нецільове використання землі та ввести 15-річний мораторій на зміну цільового призначення с/г земель, що перебувають у приватній власності». Надалі ми продовжимо висвітлювати цю тему, оскільки розвиток сільського господарства повсякчас був надзвичайно важливим для України.
Українська
Русский 
