Українська 
Русский 
На початку червня цього року Уряд України оприлюднив остаточний список об'єктів малої і великої приватизації.
Виконувач обов'язки керівника Фонду державного майна Віталій Трубаров зазначив,що це – найдовший список підприємств за останні десять років. Та, на його думку, у зв’язку з відсутністю інтересу до виставлених об'єктів іноземних покупців, приватизація у 2018 році може перетворитися в перерозподіл держмайна між бізнесом, лояльним до влади.
Очікується, що доходи бюджету від приватизації складуть 22,5 млрд гривень. Умовно список розділили на дві категорії: мала і велика приватизація. Усі (716) об'єкти малої приватизації будуть продані через електронні аукціони. Ці лоти в свою чергу розділено на п'ять категорій: підприємства, засновані на базі об'єднання майна різних форм власності; єдині майнові комплекси держпідприємств; відокремлене майно; об'єкти незавершеного будівництва; об'єкти соціально-культурного призначення.
Щодо великої приватизації: список об'єктів містить 23 підприємства. Їх також продаватимуть через аукціони, але при цьому торги будуть мати певні особливості. Наприклад, за відсутності другого учасника, аукціон автоматично вважається не проведеним.
Уряд обмежив коло потенційних покупців державних об'єктів. У список тих, хто не може бути покупцем, внесли представників Російської Федерації, а також осіб, які перебувають під дією санкцій. Крім того, було розширено перелік об'єктів, що не підлягають приватизації: додано медичні установи і навчальні заклади.
Експерти зазначають, інвестори не виявляють інтересу до українських державних підприємств, запропонованих для приватизації 2018 року через традиційні українські проблеми: технічні бар'єри для участі в тендерах, недосконалість організації аукціонів, обмеженість конкуренції і доступу до торгів, вплив політичного керівництва і втручання олігархів, проблемний фінансовий стан державних підприємств, а також передвиборна політична нестабільність, конфлікт на Донбасі.
У зв'язку з майбутніми в 2019 році подвійними виборами: і президента, і парламенту – складно спрогнозувати, як зміниться вектор розвитку країни надалі.
Фото: Дзеркало тижня
